У Хайленд-парку розташовується водосховище Ridgewood Reservoir. Колись воно забезпечувало прісною водою жителів Брукліна – тоді ще незалежного міста. Тепер водно-болотні угіддя – відкритий простір, зелений оазис, місце відпочинку на лоні природи. Докладніше читайте далі на queens.name.
Коротка історія
Резервуар спорудили в 1858 році. Водосховище займає понад 20 гектарів і розташоване на вершині морени, тобто скупчення несортованого уламкового матеріалу, перенесеного й відкладеного льодовиками. До 1959 року резервуар мав надзвичайно важливе значення для населення Брукліна, що невпинно зростало.
Розміщення на пагорбі сприяло кращому доставленню води до нижніх міст. Силу тяжіння використовували на користь системи водопостачання. До того ж природне поглиблення на вершині хребта мінімізувало кількість земляних робіт, необхідних для копання резервуара.
У 1891 році землю навколо водосховища викупила мерія Брукліна. Ця ділянка допомогла захистити резервуар від сміття та людських останків із сусідніх кладовищ. За наступні чотири роки в південній частині резервуара з’явилися головна дорога, зал, чавунна огорожа та електричні лампи.
Воду збирали з різних джерел на Лонг-Айленді та направляли через цегляний трубопровід до насосної станції. Звідти воду чавунними трубами перекачували до водосховища. Спочатку її постачали лише комерційним підприємствам, які використовували енергію пари. Місцеві жителі все ще залежали від колодязної води. Згодом резервуар і насосну систему розширили для обслуговування всіх мешканців. У 1917 році було завершено будівництво першого тунелю Нью-Йорка, через який до міста надходила вода. У 1936-му з’явився ще один тунель.
Після побудови акведука, що постачає Нью-Йорку воду з гірського регіону Катскілл, Ridgewood Reservoir уже не використовували так активно, як раніше. Водосховище розділене кам’яними огорожами на три басейни. З 1960 по 1989 рік другий басейн слугував як резервне водопостачання для пожежних гідрантів Брукліна та Квінза. У 1990 році Ridgewood Reservoir вивели з експлуатації.
До слова, часто помилково припускають, що водосховище назвали на честь міста Ріджвуд. Насправді ж цій назві воно завдячує найвіддаленішому джерелу водопостачання на острові Лонг-Айленд. Місто Ріджвуд, яке потім з’явилося навколо водосховища, назвали на честь резервуара.
Цікаво, що в часи активного використання водосховища було популярно рятуватися від літньої спеки біля водойми. Тут не лише відпочивали, а й спали цілу ніч. У статті газети «Нью-Йорк таймс» за 10 липня 1936 року йшлося про те, що тисячі людей ночували навколо прохолодної водойми.
Флора й фауна
У 2004 році тодішній мер Нью-Йорка Майкл Блумберґ оголосив про плани перетворити водосховище на громадський парк. Простір став не лише місцем відпочинку жителів, а й домом для понад 150 видів птахів та 170 видів рослин.
Коли басейни осушувалися, мул з води осідав на дні, утворюючи ґрунт, який дозволяв рослинам рости. Зокрема, тут ростуть такі дерева, як береза тополелиста, клен червоний, ліквідамбар тощо. Поблизу дерев ви знайдете осоку. Північну частини території вкриває мох. Найбільший басейн розташований на заході водосховища й містить величезну кількість рослин. На території, схожій на савану, переважає робінія звичайна. На південь від цієї ділянки можна натрапити на березу тополелисту, мох, осоку, тополю та вербу.
Другий басейн (посередині) ніколи не був осушений і залишився ставком з прісною водою. Тут можна побачити Phragmites – немісцеву рослину. Усі три басейни слугують домом для водно-болотних рослин, що перебувають під загрозою зникнення.
Завдяки поєднанню різних типів середовищ існування – лісів, полів і болотистих угідь – водосховище є прихистком для дикої природи. Водойма розміщується на міграційному шляху перелітних птахів. Це робить резервуар чудовою локацією для бердвочінгу, себто спостереження за птахами. Таку рекреаційну активність іноді називають «спортивною орнітологією».
У 2007 році в Ridgewood Reservoir зареєстрували 127 видів птахів, 7 із яких – під загрозою зникнення. Серед хижих птахів, які тут мешкають, є канюк червоноплечий та сова болотяна. У травні можна застати весняних мігрантів, які зупиняються перед довгою подорожжю на північ. Серед інших мешканців водосховища – представники родини опосумових і полівкових, єноти, білки, черепахи, підв’язкові змії та жаби.
Основні споруди
Ridgewood Reservoir є чудовим прикладом цивільного будівництва та створення інфраструктури на благо суспільства. Жителі Нью-Йорка отримали не лише прісну воду, а й гарний дизайн. Коли була побудована система водопостачання (акведуки та водосховища), архітектори плідно працювали над тим, щоби зробити всі споруди привабливими. А ландшафтні дизайнери прикрашали території навколо басейнів.
Бруклін потребував так багато прісної питної води, що її часто збирали за допомогою масивних насосів для переміщення з одного місця в інше. Навколо водосховища спорудили кілька великих будівель для розміщення вугільних двигунів, які приводили в дію насоси.
Одна зі споруд – насосна станція Milburn Pumping Station, побудована в 1891 році. Будівля не залишилася до наших днів. Ще одна насосна станція розташовувалася біля підніжжя пагорба. Багато тонн вугілля було спалено для роботи насосів, необхідних для штовхання води вгору по пагорбу. Архітектори спроєктували дуже високу димову трубу, щоби дим не потрапляв на довколишні ферми й села.
Басейни оточували вишукані залізні огорожі. Крім естетичної, паркани мали ще одну функцію. Оскільки Хайленд-парк і Ridgewood Reservoir приваблювали багато відвідувачів через красу природи, ці огорожі допомагали відвідувачам не впасти з крутих стін у водопровід міста. Раніше випадкові утоплення в Ridgewood Reservoir були частим явищем.
Доглядач водосховища мав власну резиденцію, зведену з червоної цегли. Утім, вона не збереглася. Зате збереглися інші сторожові будівлі з яскраво-червоної цегли – тут контролювали потік води, коли вона виходила з резервуара.
Кілька порад перед відвідуванням Хайленд-парку
Після того як водосховище вивели з експлуатації, воно перетворилося на процвітаючу екосистему. Тут є чимало боліт, водно-болотяних угідь, прибережних болотних лісів та відкритих трав’янистих територій. Саме тому, усі відвідувачі повинні сприяти збереженню зеленого простору. Керівництво Хайленд-парку розробило правила, з якими повинні ознайомитися всі охочі сюди завітати:
- жодних несанкціонованих транспортних засобів. Тут категорично заборонені велосипеди, всюдиходи, снігоходи, незалежно від пори року;
- заборонено розпивати алкогольні напої;
- не дозволяється грати в пейнтбол – командну гру із застосуванням пневматичної/механічної зброї, що стріляє кульками з фарбою;
- прогулянки та перебування в обмежених, огороджених і закритих зонах водосховища не дозволені;
- майно парку псувати не можна категорично;
- усі відвідувачі зобов’язані дотримуватися інструкцій, вказівок і попереджень працівників Департаменту парків і зон відпочинку Нью-Йорка;
- усі домашні тварини повинні бути на повідку. Виняток – з 21:00 до 9:00.