У ніч із 29 на 30 жовтня 2012 року східне узбережжя США «паралізував» могутній тропічний циклон. Супершторм «Сенді» завдав значної шкоди центрально-атлантичним і північно-східним штатам США, а також Канаді, Ямайці, Кубі, Гаїті, Домініканській Республіці й Багамським островам. Докладніше про одне з найдорожчих стихійних лих в історії Штатів та його вплив на Нью-Йорк і Квінз зокрема читайте далі на queens.name.
Виникнення й розвиток урагану
Зміна клімату та несприятливі погодні умови призвели до штормових хвиль катастрофічних масштабів. «Сенді» почався 19 жовтня як тропічна хвиля в Карибському морі, у теплих океанських водах Північної Атлантики. Протягом наступних кількох днів ця хвиля прямувала на захід у Карибське море. Поглинаючи енергію під час руху на північ, вона переросла в шторм.
24 жовтня зі швидкістю 130 км/год у водах на південь від Ямайки «Сенді» вже класифікували як ураган категорії І. Увечері того ж дня швидкість вітру зросла до понад 144 км/год (ураган категорії ІІ). 25 жовтня швидкість вже становила 177 км/год, тоді «Сенді» зафіксували над східними частинами Ямайки та Куби.
До 28 жовтня інтенсивність урагану зменшилася. Коли ж він пройшов над Багамськими островами та узбережжям південно-східної частини США, швидкість знову зросла. 29 жовтня шторм повернувся на захід у бік центрально-атлантичних Штатів та атлантичної Канади і о 8:00 вечора його зафіксували в Нью-Джерсі. Протягом наступних 4 днів «Сенді» прямував на північ, перш ніж зупинитися над Східною Канадою 2 листопада.
Наслідки
Ураган спричинив раптову повінь, що вбила 147 людей і завдала значних матеріальних збитків. 72 з них загинули в Карибському регіоні, ще 72 – у континентальній частині Штатів, 2 – в Атлантиці та 1 – у Канаді. А загалом ураган став причиною щонайменше 285 смертей.
Сильний вітер і проливні дощі на півдні Гаїті знищили посіви та знесли тисячі наметів. У цих тимчасових помешканнях жили біженці після землетрусу на Гаїті 2010 року. Ураган залишив без притулку приблизно 200 000 людей.
Утім, найбільше травм і матеріальних збитків пережили мешканці США. Понад 8 млн людей втратили електрику. Кілька міст і містечок уздовж Атлантичного узбережжя Нью-Джерсі та Нью-Йорка були повністю зруйновані. Повітряний, залізничний і автомобільний транспорт у цих штатах зупинився, в аеропортах скасували понад 20 000 рейсів. Шторм завдав Штатам збитків на суму понад 70 млрд доларів і став одним із найдорожчих стихійних лих в історії країни (після урагану «Катріна»).
Нью-Йорк сильно постраждав 29–30 жовтня – саме місто, передмістя та острів Лонг-Айленд (на його західному краю розташовані боро Бруклін і Квінз). Річки, гавані, канали та набережна океану, які допомогли зробити Нью-Йорк туристичним осередком, раптово стали його найбільшою вразливістю. Ураган спричинив затоплення річки Гудзон, гавані Нью-Йорка та протоки Іст-Рівер. Постраждали деякі лінії метрополітену, тунелі, численні будинки й підприємства. Оскільки більшість критичної інфраструктури Нью-Йорка була розташована в зоні затоплення, «Сенді» вплинув на роботу лікарень, будинків для людей похилого віку, електростанцій та очисних споруд.
Повінь і перебої з електроенергією змусили на 2 дні поспіль закрити Нью-Йоркську фондову біржу (найбільшу у світі). Щонайменше 43 людини загинули в місті Нью-Йорку, а у всьому штаті – 53. Більшість потонули у своїх будинках, а решту вбив електричний струм через обірвані лінії електропередач у воді.
Наслідки для Квінза
Щодо самого Квінза, то особливо постраждав район Брізі-Пойнт, розташований на західній частині півострова Рокевей. Його омивають затоки Рокевей і Джамейка на півночі та Атлантичний океан на заході й півдні. У Брізі-Пойнті повінь та спричинені сильним вітром пожежі знищили понад 100 будинків. Пожежники, не маючи можливості наблизитися до вогню через повінь, були вимушені спостерігати, як вогонь поглинає один за одним будинки. Рівень води там досяг 1,6 м. У районі Маспет він досяг ще більше – 1,8 м.
Сильні хвилі повністю накрили набережну Rockaway Beach Boardwalk та пошкодили тамтешні споруди. Під водою опинилася більша частина бульвару Крос-Бей у районі Говард-Біч. У Говард-Біч, попри численні спроби відновити територію, деякі будівлі не вдалося реконструювати навіть через 5 років.
Станом на ранок 2 листопада залишалися без електроенергії 84 000 жителів Квінза. Поїзд G (який курсує між Квінзом і Брукліном), Rockaway Park Shuttle (потяг метро Квінза), а ще поїзди B, C і Z призупинили рух. До 3 листопада роботу метро було відновлено на 80%. Повністю затопило автомобільний тунель під Іст-Рівер Queens–Midtown Tunnel, що з’єднує Мангеттен і Квінз. Його змогли відкрити аж 7 листопада.
Надзвичайна ситуація спричинила хвилю паніки. Наприклад, 1 листопада одного з водіїв заарештували за звинуваченням у загрозливому поводженні зі зброєю. Він намагався скоротити чергу на автозаправній станції у Квінзі, направивши пістолет на іншого автомобіліста.
Бензин, який має попит серед власників як транспортних засобів, так і домашніх генераторів, став дефіцитним. Нестача палива посилила емоційне напруження серед мешканців не лише Нью-Йорку, а й штатів Нью-Джерсі та Коннектикуту. Вони найбільше постраждали від перебоїв в електропостачанні. Для підживлення транспортних засобів і генераторів у Квінзі використовували аварійні бензовози.
Люди з усього міста та країни зібралися на допомогу постраждалим від негоди. Громади провели імпровізовані акції допомоги. Численні організації поспішили до Квінза. Південна баптистська конвенція (найбільша протестантська організація в США) створила центр харчування в районі Озон-Парк.
Результат
Після «Сенді» команда кліматологів, державних службовців, експертів із планування та проєктування плідно працювала, аби уникнути подібних лих у майбутньому.
Житлове управління Нью-Йорка витратило понад 3 млрд доларів на ремонт після того, як тисячі людей у державних будинках провели місяці без тепла й електроенергії. У багатьох будівлях встановили резервні генератори, а системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря перенесли на дахи. У 9 великих лікарнях Нью-Йорка генератори, діагностичні приміщення та лабораторії, які розміщувалися в підвалах, перенесли на верхні поверхи. Серед інших зусиль – будівництво протипаводкових стін навколо котелень і додавання штормових воріт до житлових будинків.
Деякі станції метро довелося оновити, а понад 10 підземних зупинок – модернізувати. Вентиляційні отвори метро переобладнали так, щоби вони закривалися під час досягнення певного рівня води. Департамент парків і зон відпочинку Нью-Йорка оновив рекомендації щодо зелених насаджень, прибережних районів і дренажних систем на еспланадах, пляжах, ігрових і спортивних майданчиках.
Оновили після «Сенді» також системи оповіщення про надзвичайні ситуації. Національне управління океанічних і атмосферних досліджень розширило категорію штормів, для яких потрібно видавати попередження про урагани. У всьому місті кількість притулків для надзвичайних ситуацій збільшили до 120 000, пристосувавши їх для людей з обмеженими можливостями. І хоча були зроблені значні кроки, місто все ще залишається вразливим.