Чимало людей, коли їх запитують про відомих біологів, неминуче промовляють ім’я Чарльза Дарвіна. А втім, він не єдиний, хто вивчав життя в усіх його проявах. Біологія – одна з найцікавіших і найрізноманітніших галузей науки. Біологи допомагають нам краще зрозуміти, як діяльність людини впливає на природний світ, як відбувається еволюція видів і як працює наше тіло. Чимало новаторських відкриттів зробила Захра Закері. Докладніше про відому науковицю Квінза читайте далі на queens.name.
Допитлива з дитинства
Як розповіла Захра Закері в інтерв’ю журналу Nature, ще з дитинства вона цікавилася, як усе працює у світі. У віці 5 років вона запитала свого батька, що є між ними. Спочатку він не зрозумів, про що саме питає дівчина, але згодом збагнув, що її цікавило повітря. Тато щиро здивувався, що вже в такому віці дитина ставить непрості питання. Зважаючи на свою допитливість, Захра вирішила присвятити життя науці. Її викладач генетики, Леслі Льюїс, запропонував талановитій студентці роботу в лабораторії, де Закері й почала свій науковий шлях.
Клітинна смерть – основна тема досліджень
Спеціалізуючись на клітинній і молекулярній біології в Колумбійському університеті, Захра Закері працювала над тепловим шоком і формуванням експресії генів, а також їх регуляцією під час розвитку деяких хворобливих станів. Якось під час досліджень Закері дискутувала з Річардом Локшином – американським клітинним біологом, відомим своєю роботою в галузі апоптозу (найпоширенішого типу запрограмованої клітинної смерті). Завдяки розмові з Локшином біологиня дійшла висновку, що деякі використовувані нею методи напряму стосуються того, чи клітини помирають, чи залишаються в живих. Приблизно з 1983 році Закері почала активно співпрацювати з Локшином та іншими дослідниками, вивчаючи клітинну смерть. Після Колумбійського університету Закері приєдналася до Ратґерського університету та Коледжу Квінза.
Одним із найважливіших відкриттів Закері стало усвідомлення того, що не всі клітини гинуть одним шляхом. Загалом, клітинна смерть – це біологічна подія, що настає після припинення виконання своїх функцій клітиною. До цього можуть спричинити природні процеси відмирання старих клітин, а також різні захворювання, травми тощо. Тому, смерть клітин може наставати як у нормі, так і в разі патології. Цей процес є фундаментальним аспектом ембріонального розвитку, нормального клітинного обміну та підтримання гомеостазу. Він прямо пов’язаний із такими захворюваннями, як СНІД, рак, хвороба Альцгеймера тощо, а тому дуже важливий для вивчення.
Ще під час розвитку утробного плоду загибель клітин формує та впливає на роботу майже всіх органів. Фактично, без смерті клітини не було б ембріона. Однак занадто велика або занадто мала загибель клітин може бути шкідливою для ембріона. Зміна правильної схеми їх загибелі нерідко призводить до дефектів розвитку, зокрема може впливати на нервову систему, утворення вовчої пащі та формування інших численних вад.
У своїй власній лабораторії Закері вивчала механізми загибелі клітин, намагаючись дослідити, які існують конкретні сигнали, що визначають потребу клітини в загибелі, як ці сигнали передаються через клітину, на які гени чи фактори вони впливають та з яких конкретних кроків починається смерть клітини. Під час досліджень були застосовані молекулярна та клітинна методології в поєднанні з вивченням тварин. Зокрема, вчені лабораторії Закері використовували мишачі ембріони, а також таких комах, як бражник тютюновий і дрозофіла. На них вони досліджували нормальний і аномальний патерни загибелі клітин.
А втім, залишилося ще кілька важливих питань для з’ясування. Наприклад, науковці не зрозуміли, як можна контролювати долю клітини щодо її виживання чи смерті. У цьому може допомогти знання базового регулювання подій. Для розв’язання проблеми потрібно багато дізнатися про безпосередні тригери та взаємодію метаболічних шляхів із цими тригерами.
Інші досягнення
Gordon Research Conferences – це група міжнародних наукових конференцій, організованих однойменною некомерційною організацією, яка займається передовими дослідженнями в хімічних, фізичних і біологічних науках. Конференції проводяться в США з 1931 року – зазвичай у мальовничих та часто ізольованих природних місцях, що відображають неформальну атмосферу спільноти. Захра Закері та Річард Локшин зініціювали в межах цих конференцій серію, присвячену клітинній смерті, – ICDS & Gordon Conference. Їхню пропозицію організація Gordon Research Conferences радо прийняла, а вже в 1995 році було проведене перше наукове зібрання, головною темою якого стала смерть клітини.
У 1995 році Закері долучилася до створення Міжнародного товариства клітинної смерті, що оприлюднює дослідження та клінічну інформацію щодо загибелі клітин, зокрема про апоптоз, автофагію, некроз, некроптоз тощо. Крім того, біологиня посприяла створенню організації Scientists Without Borders for Education, що просуває науку в слаборозвинених країнах та пропагує активну участь у цій сфері жінок.